• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Батькам на замітку

Правила взаємодії з дитиною

/Files/images/batkam_-_konsultats/1582604650_6a70169e-e988-461e-ade1-d10c94bfc3bd.jpeg

Становлення особистості, становлення ціннісних орієнтирів, формування і розвиток дитини у сучасному соціопросторі, обумовлені соціальними впливами, характером суспільства, в якому вона живе, атмосферою сім’ї, потенціалом батьків, світом її розваг, інтересів, звичаїв та традицій.
Саме сім’я – головне джерело ціннісних орієнтацій дитини. Поведінка і відношення до оточуючих залежить від морального клімату в сім’ї, поглядів і вчинків батьків, характеру спілкування і взаємин між членами сім’ї.

/Files/images/batkam_-_konsultats/6d5e8ce0f405d14c6d10d1cf5742a321.jpg

Джерелом розвитку дитини виступає дорослий, якому дитина намагається наслідувати, намагається бути на нього схожою.

/Files/images/batkam_-_konsultats/xxMJRhZm8bgtouPB5s6w.jpg

Про правила взаємодії з дитиною читайте далі:

/Files/images/52092305.gif

Зерна кави

Притча/Files/images/zanyattya/07_coffee_beans.jpg

Приходить до батька молода дівчина й каже:

- Батьку, я втомилася, у мене важке життя, такі труднощі і проблеми, я постійно пливу проти течії, у мене немає більше сил… Що робити?

Батько замість відповіді поставив перед собою чотири казанки з водою. В один укинув дерев’яну цурку, в другий – морквину, в третій – яйце, в четвертий розчавлені зерна кави й поставив ці чотири казанки з водою на вогонь. Через певний час він вийняв деревинку, морквину, яйце й налив у чашку ароматної кави.

- Що змінилося? – запитав він у доньки.

- Морква і яйце зварилися, деревинка не змінилася, а зерна кави розчинилися в окропі, - відповіла вона.

- Це лише поверхневий погляд на речі ,- зауважив батько. – подивись уважніше.

Завдання для педагогів , батьків.

- Уявіть собі, що морква, деревинка, яйце, кава – це різні типи людей. Як змінюються вони у різних життєвих ситуаціях?

Морквина розварилася у воді, з твердої стала м’якою і тепер легко руйнується. Навіть зовні вона стала інакша. Деревинка нітрохи не змінилася. Яйце не змінившися зовні, всередині стало твердим, і йому вже не були страшні удари від яких раніше воно… випливало зі своєї шкаралупи. Так і сильні зовні люди можуть розклеїтися і стати слабкими тоді, коли тендітні й ніжні лише мужніють і стають міцнішими…

- А як же кава? – запитала дочка.

- О це найцікавіше! Зерна кави під впливом несприятливих життєвих обставин розчиняються у навколишньому середовищі, перетворюючи несмачну воду на смачний, ароматний , підбадьорливий напій! Є особливі люди, їх – одиниці. Вони не стільки змінюються під впливом несприятливих обставин, скільки трансформують самі життєві обставини, перетворюючи їх у щось прекрасне, видобуваючи користь з кожної несприятливої ситуації й змінюючи на краще життя людей навколо.

- (За О.Літковською)

Рефлексія. Вода – наше життя. Вогонь – зміни й несприятливі обставини. Морка, дерево, яйце, кава- типи людей. Вони всі у важкі моменти життя змінюються по різному.

Продовження далі:/Files/images/52092305.gif

Юлия Гиппенрейтер: Не отнимайте у ребенка энергию его собственных желаний!

Воспитание ребенка по правилам Юлии Гиппенрейтер

Воспитание ребенка — процесс долгий, кропотливый и утомительный, а результат — непредсказуемый. Сегодня в помощь родителям существует масса литературы, огромное количество методик, течений и моделей, а также множество специалистов по детской психологии. На постсоветском пространстве, пожалуй, самым известным детским психологом является Юлия Гиппенрейтер.

Предлагаем ознакомиться с основными принципами воспитания по Гиппенрейтер.

1. Принимайте детей такими, какие они есть

Одно из важнейших условий нормального развития ребенка — это четкое понимание малышом, что он любим, важен и нужен просто так сам по себе, а не потому, что он «хорошо себя ведет», «собирает игрушки» или «слушается родителей». В помощь родителям существуют ласковые прикосновения, объятия и фразы, вроде «Мне хорошо, когда мы вместе» и «я рад (а), что ты у нас родился». Дети понимают все буквально и для маленького человека такие знаки родителей — залог устойчивого психологического развития.

2. Не мешайте ребенку, если он увлечен чем-либо, и не вмешивайтесь, если он не просит помощи

И, наоборот, обязательно помогите, если ребенок просит. Никаких: разбирайся сам! Помогать необходимо, но только в том, что ребенок не в состоянии сделать самостоятельно. По мере освоения ребенком новых знаний и навыков необходимо постепенно передавать их ему.

3. Не отнимайте у ребенка энергию его собственных желаний

Родителям, которые слишком много хотят за ребенка (музыкальная школа, шахматы, конкретный вуз, хорошая, по их мнению, работа), как правило, самим нелегко жить. Опасность в том, что, если родители настойчиво пытаются приобщить своих детей к «нужным» занятиям, те в свою очередь, с еще большим упорством начинают заниматься «ненужными делами». Ведь в каждом человеке заложено природой желание бороться за право желать и получать то, в чем он нуждается. Особенно часто такие случаи происходят с подростками. Необходимо понимать, что личностные качества и способности ребенка развиваются только в тех делах, которыми они занимаются по своему желанию и с интересом.

4. Чтобы избежать излишних конфликтов, соизмеряйте собственные желания с возможностями ребенка

У всех родителей есть свои ожидания по поводу детей, это нормально, только не нужно «поднимать планку» слишком высоко. Когда ребенок учится чему-то новому, постигает необычные для себя занятия и приобретает новые навыки, родителям необходимо запастись терпением и понимать, что ошибки и падения неизбежны.

5. Нельзя допускать накопления отрицательных эмоций вокруг занятия, к которому родители хотят приобщить ребенка

Больше всего этот пункт касается учебы и подготовки уроков. Дело в том, что во всем, что касается школы и уроков, за ребенка решения принимают или родители, или учителя. У него совершенно нет выбора, и обучение для него — это постоянное принуждение, неудачи, ошибки, плохие оценки, ругань и наказание, словом, отрицательные эмоции, которые накапливаются. От переживаний неудачи страдает самооценка. И это те случаи, когда говорят «отбили охоту».

6. Позвольте ребенку самому «набивать шишки» и учиться на своих ошибках

Речь идет о прекращении излишней заботы (убрать игрушки, разбудить утром, проверка уроков). Необходимо постепенно перекладывать ответственность за свои дела и поступки на ребенка. Это позволит ему воспитать в себе организованность и уверенность. Конечно, поначалу придется пожертвовать некоторым комфортом и благополучием, но, как ни странно, отрицательный опыт для ребенка также очень важен. Вследствие этого он взрослеет и становится самостоятельным.

7. Жизнь порой учит лучше, чем родитель

И когда за неправильные действия ребенок наказывается «самой жизнью», то не стоит добавлять еще и родительские назидания.

Важно отнестись с пониманием и сочувствием к переживаниям ребенка, а не «подливать масла в огонь». Но не стоит страховать свое чадо от негативных последствий его собственных действий (конечно, если они не несут угрозы жизни и здоровью). Для него — это ценный опыт и воспитание в себе сознательности.

8. Наказывать ребенка лучше, лишая его хорошего, чем делая ему плохое

Для этого необходимо иметь запас приятных, радостных для ребенка праздников, ритуалов или традиций, которые он ждет. Можно пригрозить отменой приятного мероприятия, если ребенок совершил проступок, но нельзя злоупотреблять этим по мелочам.

9. Не присваивайте себе эмоциональные проблемы ребенка

Речь идет о чрезмерном волнении за детей (отпустить сына в поход с друзьями, позволить дочери отпраздновать Новый год вне дома). Это качество лежит в основе самой материнской природы. Беспокойство оправданно, и ребенок нуждается в сопереживании и участии родителей, но в участии ненавязчивом и деликатном. Ведь с возрастом дети должны отделяться от родителей и в эмоциональном плане тоже. Ребенок должен уметь противостоять неприятным ситуациям и самостоятельно принимать решения в любых обстоятельствах.

10. Правила (ограничения, требования, запреты) обязательно должны присутствовать в жизни каждого ребенка

Детям необходимы порядок и правила поведения. Это делает их жизнь понятной и предсказуемой, дает ощущение спокойствия и стабильности. Правил не должно быть слишком много, они должны быть согласованы родителями между собой и не вступать в явное противоречие с наиважнейшими потребностями ребенка. Важно не переусердствовать с ограничениями и не применять метод «закручивания гаек», равно как и нельзя идти на поводу и попустительствовать.

11. Платить за выполнение домашних дел ребенку — значит сбивать его с толку, лишать его представлений о долге, помощи, бескорыстном труде и семейных взаимоотношениях

Ребенок должен быть вовлечен в повседневные дела (помыть посуду, самостоятельно приготовить завтрак, вытереть пыль, убрать кровать и так далее), как и остальные члены семьи, и должен выполнять их — это разумеется само собой.

12. Воспитатель, лишающий ребенка свободы действий, убивает естественные силы его развития

Это касается гиперопеки, которой грешат многие родители, и постоянного принуждения (к учебе, к игре на скрипке и так далее). У ребенка должно быть личное время для занятий, которые ему по душе. Детям от природы свойственно стремление к общению, росту и развитию, положительной самооценке и свободе. Нельзя лишать детей радости поиска и познания. В противном случае ребенок оказывается не подготовленным к выбору своего пути, дела своей жизни.

13. «Детских» игр не бывает

Даже самым занятым родителям необходимо выделять время для совместного времяпрепровождения с детьми. В течение этого времени необходимо жить в мире ребенка, с его фантазиями, интересно беседовать, играть, шутить, смеяться. В эти моменты важно общаться на равных. Игра детей с родителями готовит малыша к жизни. Через игру ребенок осознает, что его не всегда ждет успех, а для достижения цели необходимо работать, думать и много знать.

14. Общий контакт с ребенком складывается из накопления многих случаев понимания родителем его повседневных переживаний

Необходимо на равных и доброжелательным тоном поговорить, подумать и поискать варианты выхода из неприятной ситуации, какой бы пустяковой она ни казалась. Ребенок должен понимать, что родители действительно слушают, понимают и принимают его беспокойство. Понимание личных переживаний детей — главное условие хороших и доверительных отношений с ними.

15. Дети очень строгие и чуткие судьи

Они очень плохо переносят несправедливость, неискренность, нечестность, глупость и грубость взрослых. Все дети мечтают об идеальных родителях, но только самые маленькие считают таковыми своих папу и маму. Очень скоро они начинают объективно оценивать и часто разочаровываются. Ребенок всегда с пристрастием наблюдает, делают ли сами родители то, что требуют от него.

В нашей стране традиционный подход к воспитанию ребенка, который передается из поколения в поколение еще с советских времен, предполагает, что если ребенок не делает, что говорят, его нужно наказать, грубит — отругать, обижен — свалить всю вину на него. Суть же всех принципов воспитания Юлии Гиппенрейтер заключается в гуманном подходе к детям и принятии во внимание всех их интересов и потребностей.

/Files/images/52092305.gif



Заповіді дітей для мам, татусів, бабусь та дідусів

/Files/images/48097861.jpg

- Дорогі батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до цього часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною.

- У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що? коли? чому? Кожен із нас у ньому має робити.

- Мої ручки ще маленькі, не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, пишу або кидаю м’яча.

/Files/images/DSCN9369.JPG

- Мої почуття ще недозрілі, прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене.

- Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.

- Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

- Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаний у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.

- Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали й цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.

- Я вчуся у вас усього: слів, інтонацій голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв'язок між поколіннями. Тому навчіть мене , будь ласка, кращого.

/Files/images/2001355.jpg

Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному в цьому безмежному світі.

Любі мої, я вас дуже люблю!!!
Покажіть мені, що ви любите мене також



/Files/images/52092305.gif

Що робити, якщо впав?

/Files/images/сканирование0004.jpg



Учень запитав свого наставника:
- Учителю, що ти скажеш мені, коли довідаєшся про моє падіння?
- Уставай!
- А якби я впав іще раз, то що б ти сказав мені тоді?
- Теж саме!
- Цікаво, скільки ще ти говоритимеш мені: «Уставай»? Адже це може тривати й безконечно. Невже ти щоразу віритимеш у мене, прощатимеш і підбадьорюватимеш: «Піднімайся!»?
- Падай і піднімайся, допоки живий ! Ти рухаєшся в тому режимі, який доступний тобі цієї миті твого життя. Учися бути витривалим. І запам’ятай, що ті, хто впав і не піднявся, уже мертві. А ти живий! Уставай!
І скільки ж це триватиме – ось так падати іпідніматися?
Падай і піднімайся, поки живий. Ті, хто впали і не піднялися, - уже…



Коментарі

/Files/images/сканирование0005.jpg


Життя – це рух. Падіння – лише зупинка на якусь мить для усвідомлення певних речей. У нашому стереотипному мисленні падіння оцінюється як проблема. Але проблеми існують лише в нашій голові. Будь-яка подія, оцінена сьогодні як проблема, може бути переформульованою як намір на майбутнє.
Чому маленькі діти, коли вчаться ходити, не бояться падати? Відповідь проста – для них усе нове в цьому світі й вони не бояться виглядати по-дурному, на щастя, вони не вміють негативно оцінювати себе й те, що сталося. Їх штовхає вперед цікавість, подив і радість руху. Їхній шлях приносить їм задоволення!
Згадайте останнє своє «падіння» - чим воно було для вас?
- Що або хто допомогли піднятися й продовжити рух?
- Що у вашій поведінці, думках змінилося після падіння?
- Який позитивний досвід ви для себе отримали?
- Які нові цілі або наміри, нові напрямки руху вам підказало ваше «падіння»?

/Files/images/52092305.gif

Як лікуватися кольором?

Ми червоніємо від гніву, відчуваємо «зелену» тугу або дивимося на світ крізь рожеві окуляри. Кожен колір випромінює свою енергію і безпосередньо впливає на наш розумовий, душевний і фізичний стан. Не випадково кольоротерапія відноситься до найбільш популярних напрямів альтернативної профілаки.

/Files/images/abstrakcija-39.jpg

Оздоровлювальний ефект

В принципі можна використовувати всі відтінки сонячного спектру. Але в більшості випадків вибирають основні кольори – червоний, жовтий і синій, а також змішані тони – оранжевий, фіолетовий і зелений. Білий і чорний не підходять, оскільки перший відображає весь пучок променів, а останній поглинає всі світлові промені.

Червоний колір

Має розігріваючу, оживляючу дію. Він зміцнює серце і систему кровообігу. Активізує роботу печінки і підтримує утворення червоних кров`яних тілець.

Оранжевий колір

Будить радість життя і веселість. Він допомагає при депресіях, апатії і втраті апетиту. Цей колір благотворно впливає на залози і легені.

Жовтий колір

Покращує настрій і позитивно впливає на нервову систему і внутрішні органи. Заспокоює селезінку, активізує лімфосистему, допомагає при проблемах з печінкою.

Зелений колір

Надає сильний антистресовий ефект, оскільки заспокоює нерви, усуває стани крайньої втоми. Він відновлює рівновагу між печінкою і селезінкою, регенерує м`язи і сполучну тканину.

Синій колір

Зменшує запалення і допомагає при порушеннях сну, а також при головних болях. Синій колір остуджує. Тому корисний при опіках і підвищеній температурі.

Фіолетові тони

Сприяють кращій концентрації уваги, помітно знімають психічну напругу. Стимулюють діяльність селезінки, розслаблюють, знімають біль, підтримують лімфосистему.

/Files/images/abstrakcija-49.jpg

Самостійно кольоротерапію в домашніх умовах можна використовувати декількома способами:

Замість спеціальних професійних приладів застосовують лампу з кольоровими фільтрами або з шматочками кольорового (вітражного) скла. Такі лампи використовують для театрального освітлення, і придбати їх можна в магазині театрального реквізиту.

Накладають на шкіру спеціальну кольорову плівку і направляють на неї промінь від кишенькового ліхтаря. Так само діє і кольоровий одяг.

Постарайтеся при облаштуванні місця, де ви протягом дня проводите більше всього часу, використовувати стимулюючі тони. Іноді буває досить повісити картину або поставити невеликий предмет, колір якого дозволить вам заряджатися новою енергією.

Кожного разу, коли вам вдається побути наодинці, практикуйте візуалізацію. Уявним пензлем пофарбуйте приміщення, в якому ви знаходитеся в даний момент, в приємний для вас колір і зануріться в блаженний стан. Через деякий час ви відчуєте прилив сил або, навпаки, приємне розслабленя.

/Files/images/52092305.gif

Вплив кольору на мовленнєву сферу дошкільників.

Вплив кольору на дітей здійснюється через зорове сприйняття й образи уяви кольору на дітей, які створюються дітьми. Властивості кольору вкрай важливі для розвитку творчих мовленнєвих здібностей дітей дошкільного віку.

/Files/images/169243358.gifКолір, впливаючи на фізіологічні системи, здатний як пригнічувати, так і активізувати мовленнєву та інші діяльності, поліпшувати настрій, навіювати певні думки, почуття, а також допомагає відтворюванню образів в казкотерапії.

Червоний колір

Викликає інтерес до мовленнєвої діяльності, підвищує пошукову активність під час вибору доречних і точних слів та їх форм.

Жовтий колір

Позитивно впливає на творчі розповіді дітей.

Синій колір

Корисний при розмірковуванні.

Зелений колір

Допомагає дитині аналізувати власне висловлювання.

Фіолетовий колір

Дає дітям натхнення до творчої діяльності.

/Files/images/49.gif

Під час кольоротерапії можна використовувати не лише природні, але будь-які кольорові дидактичні матеріали.

/Files/images/52092305.gif

У хлопчика Петруся виникли проблеми...

Єлизавета Гуменко

/Files/images/ludia-1766.gif- Петрусь - розбишака,
Пустун неслухняний.-
Весь день я це чую
Від татка і мами.
То кухлик розбив ,
То штанці розірвав,
То замість , щоб спати,
Знов пісню співав.
Я дуже хороший,
Не треба сварити.
Хотів би я рідним
Усе пояснити.
Та в татка немає
Часу розмовляти.
А в мами свій клопіт:
То шити то прати.
Я вирішив: певно,/Files/images/3031b3776c0c5f5e422b59a458206b5d.gif
Ось завтра зберуся,
Візьму свої речі
Й піду до бабусі:
Сварити не буде,
Мене зрозуміє.
Про все розпитає
І ... пожаліє.

Дитині тоскно й незатишно в рідній оселі, вона почувається нікому непотрібною, навіть зайвою. Батькам є про що замислитися: хай би якою чудовою, мудрою і люблячою була бабуся, рішення сина має стати тривожним сигналом для них.

/Files/images/52092305.gif

Кiлькiсть переглядiв: 1322