• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Патріотичне виховання

"Любов до Батьківщини - риса справжньої людини"-

конспект заняття для дітей старшого дошкільного віку

Підготувала та провела практичний психолог Галичан Марія Григорівна/Files/images/zanyattya/DSCN0059.JPG

Мета: розкрити дітям поняття патріотизму та любові до рідної землі як рис справжньої людини; виховувати патріотизм, гордість за свій український народ, повагу до інших нації; розширити знання дітей про природу та культуру України; розвивати увагу, спостережливість, вміння орієнтуватися в просторі./Files/images/zanyattya/DSCN0009.JPG

Продовження далі:

/Files/images/169.gif

Ніхто не забутий, ніщо не забуте!

/Files/images/DSCN9392.JPG

Щороку, 9 травня, ми відзначаємо День Перемоги. Уже багато років ми живемо без війни. Якщо забути про війну, то вона повернеться знову. Як добре, що ми не бачили війни!

Після заняття, на якому вихователі розповідали дітям про подвиги наших дідів і прадідів у Великій Вітчизняній Війні, вихованці старших груп поклали квіти до меморіальної дошки воїну - танкисту Марії Лагуновій. /Files/images/tmpPP44Rv.jpg

Саме її іменем названа вулиця на якій знаходиться наш дитячий садок "Ромашка"

/Files/images/index.jpg Її останнім боєм був тринадцятий бій 28 вересня 1943 року під Броварами. Спочатку все йшло добре. Бригада ввірвалась на позиції фашистів, знищила німецьку гармату, роздавила бліндаж, розстріляла гітлерівців, які вилізли з окопів.. Але враз танк здригнувся, мотор заглух... Не помітили німецької протитанкової гармати, яка замаскувалась за одним із будинків села Княжичі і ось самі підбиті...

Прийшла до пам'яті Маруся у військовому госпіталі У неї були ампутовані обидві ноги, перебита ключиця і ліва рука не діяла. Нестерпний біль забирав усі сили. Вона плакала , відмовлялась від їди, хотіла померти. Маша пройшла через все. Допомогла їй підтримка однополчан і друзів. Сотні листів приходили на її ім'я в госпіталь.

/Files/images/169.gif

/Files/images/IMG_2021.JPG

Дев'ятого травня, в День Перемоги наші молоді педагоги
Галичан Марія Григорівна та Коваль Юлія Григорівна пригощали ветеранів та всіх, хто прийшов вшанувати пам'ять загиблим у Великій Вітчизняній Війні, солдатською кашею.

/Files/images/IMG_20140509_114901.jpg

/Files/images/169.gif

СТРАШНИЙ СОН В. Дворецька


/Files/images/ludia-1766.gifГрався із хлопцями я у війну,
Мав перемогу «в бою» не одну.
Навіть незчувся, як день промайнув
Стомлений, в ліжко упав — і заснув.
Раптом будинок здригатись почав,
Зопалу я на подвір'я помчав.
Постріли чути і щось гуркотить,
Бомба на мене із свистом летить!
Я припадаю грудьми до землі,
Все потонуло у чорній імлі.
Очі затьмарив пожарища дим. /Files/images/758708888.gif
Де мої мама, і тато, і дім?
«Мамо, мамусю!» — щосили кричу
И ніби в провалля глибоке лечу.
З жахом розплющую очі в цю мить —
Рідна матуся над ліжком стоїть.
Бавляться сонячні зайчики скрізь...
«Синку, сьогодні ти знову підріс!»
Отже, цей жах тільки снився мені?
Отже, війна була тільки вві сні?
Радість охоплює серце моє.
Знаю напевне — усі в мене є!
Мама, і тато, і друзі мої,
Квіти пахучі й зелені гаї...
Хай же ніколи не буде війни!
Хочу веселі я бачити сни.
Хочу сміятись, співати пісень,
Хочу щоб мирним був завтрашній день!

/Files/images/169.gif

Кiлькiсть переглядiв: 282

Коментарi